Червень зеленіє: робота на винограднику у перший місяць літа

На початку місяця закінчують підготовку зелених вегетуючих кореневласних та щеплених саджанців до висадки у відкритий ґрунт. Зелені саджанці, вирощені на підвіконнях або скляних теплицях, потребують гарту перед висадкою, поступового пристосування до більш жорстких умов відкритого ґрунту.

• Проводять загартовування на свіжому повітрі.
• Спочатку рослини тримають у тіні під навісом впродовж 4-6 днів.
• Потім – під прямим сонячним промінням ще 8-10 днів.

Для вегетуючих саджанців, які вирощувалися в приміщенні з недостатнім освітленням та підвищеною температурою, період акліматизації має бути збільшений у 1,5 рази. Такі саджанці відрізняються витягнутими пагонами з листям світло-зеленого кольору, вони зовсім зніжені.

Якщо висадити в ґрунт вегетуючі саджанці без гарту – вони згорять від прямого сонячного світла.

Ось чому при покупці зелених саджанців потрібно цікавитися, загартовані вони чи ні, можна їх одразу висаджувати на постійне місце, чи потрібна акліматизація.

Слід також врахувати, що зелені саджанці, які не пройшли повного циклу загартовування, при висадці в ранні терміни (кінець квітня - початок травня) без мікропарників можуть сприйняти жорсткіші умови відкритого ґрунту як настання осені. 

Такі саджанці зупиняються в розвитку, приріст починає дерев'яніти і визрівати, вони готуються до зими. Нічого страшного у цьому немає. Як правило, у середині-кінці червня, а для сортів раннього терміну дозрівання – ще раніше, саджанці відновлюють свій ріст.

У період зупинки росту та визрівання пагонів коренева система рослин, що не має періоду спокою, розвивається. При відновленні росту надземної частини пагони у таких саджанців ростуть дуже потужно за рахунок випереджального розвитку кореневої системи. У цей час вони потребують достатнього зволоження. Такі саджанці необхідно прискорено формувати, а в кінці липня - на початку серпня провести прищипування всіх пагонів, включаючи і пасинки.

Потрібно це для припинення росту та покращення визрівання нових пагонів. 

Після запилення та зав'язування ягід вже можна судити про майбутнє навантаження кущів ґронами.

Дуже важливо не перевантажувати кущі. Справа в тому, що це затягує дозрівання плодів, знижує накопичення в них цукру, погіршує закладку майбутнього врожаю. При перевантаженні кущів погіршується ріст пагонів та їх визрівання, ягоди та ґрона стають дрібними, падає стійкість рослин до хвороб та морозів. Такі кущі після перевантаження наступного року, як правило, погано плодоносять. 

Тому врожай нормують, тобто проводять облік ґрон, і за потреби видаляють зайві.

• При цьому виходять з таких міркувань: урожай поточного року повинен дорівнювати врожаю попереднього року або перевищувати його на 15-20%. Ці умови дотримуються для стабільно плодоносних кущів. 
• Для молодих кущів, врожайність яких повинна збільшуватися щорічно до повного освоєння відведеної ним площі живлення, дотримуються наступної норми: добре розвинений пагін довжиною 1,5-1,8 м забезпечує достатнє живлення 600-800 г плодів.

При перевантаженні, у першу чергу, видаляють ґрона на пагонах, де їх два (зрізають верхнє, воно дрібніше), на пагонах заміщення, а також на слаборозвинених, ушкоджених пагонах з малою кількістю листя вище ґрона.

У цей час проводять пасинкування і систематичне видалення пагонів, що розвиваються в пазухах листя основних пагонів. Іноді видаляють частину пасинка, зберігаючи 1-5 листків.

Пасинкування сприяє посиленому розвитку зимуючих вічок, покращує якість плодів.

На кущах з недостатньою листовою поверхнею пасинки не видаляють і не прищипують. Їх використовують на відновлення недостатньої листової площі.

По мірі наростання пагонів їх підв'язують до шпалерного дроту. Як тільки ягоди досягнуть розміру горошини, проводять обов'язкове обприскування (навіть на стійких сортах) фунгіцидами (бордоська рідина або її замінники з додаванням до розчину сірки), підживлення та вегетаційний полив.

Адже в наступний період росту та наливання ягід виноградні кущі найінтенсивніше використовують вологу, макро- та мікроелементи, органічні добрива.

Доцільно поєднувати вегетаційні поливи з підживленням мінеральними добривами.

• Для цього рідкий концентрований розчин добрив вносять у воду для поливу.
• Потрібно суворо стежити, щоб сумарна концентрація добрив не перевищувала 25-30 г на 10 л води.

У період горошіння ягід проводять полив із підживленням. Якщо ви зробите це своєчасно, урожайність виноградника підвищиться в 1,5-2 рази, а якість ягід та їх зовнішній вигляд значно покращаться. А ще це сприяє кращій закладці та диференціації плодових бруньок під урожай наступного року. 

До кінця червня перещеплюють у зелені пагони раніше зрізані на "чорну головку" кущі, що вимерзли, а також малопродуктивні, дрібноягідні, нестійкі рослини.

"Сухі" однорічні або "зелені" вегетуючі саджанці, висаджені на постійне місце, потребують постійного догляду. В результаті до осені можна отримати хороший приріст – діаметром більше 6-7 мм і завдовжки більше 1 м. Це дозволить надати саджанцю певної форми, найбільш придатної для даної місцевості, вирощуваних сортів і навіть отримати перший невеликий урожай. 

У тому випадку, якщо ви не маєте на меті отримати на наступний рік 1-3 середніх за масою ґрона, все одно буде цікаво дізнатися, які плоди у посадженого нового сорту, їх розміри, забарвлення, смак, термін дозрівання.

Сергій Сівчук, Микола Мельниченко, Євген Ключіков 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com