Еліксир життя: інтенсивна технологія вирощування грибів шіїтаке

За інтенсивного способу культивування врожайність шіїтаке досягає 20-30% маси субстрату, а деяких випадках – 40-50%. 

Таким чином, повний цикл розвитку шіїтаке при інтенсивному способі істотно коротший, ніж при використанні екстенсивної технології, а врожайність – у кілька разів вища.

У культиваційній камері 

За інтенсивного способу культивування зволожений субстрат, що пройшов термічну обробку в термостійких ємностях,   після охолодження інокулюють посівним міцелієм шіїтаке.

Після цього мішки з субстратом поміщають у культиваційну камеру, в якій створюють мікрокліматичні умови, оптимальні для обростання його міцелієм та подальшого плодоношення.

Необхідно підбирати штами, які добре ростуть і плодоносять на конкретному субстраті та в конкретних умовах вирощування. Штами розрізняються тривалістю періоду проростання міцелію, вимогами до мікрокліматичних умов для плодоутворення, характером хвиль плодоношення та рівнем урожайності.  

Найкращий субстрат

Вихідні компоненти субстрату для отримання плодових тіл шіїтаке – суміш подрібненої (довжина 2-3 мм) тирси широколистяних порід дерев (дуб, клен, бук, вільха, береза, верба, тополя, осика) з різними поживними добавками рослинного походження (висівки, зерно злаків) та ін).  

Не слід використовувати тирсу хвойних порід. 

Зазвичай тирса становить 60-90% сухої маси субстрату. Якщо для приготування субстрату використовують тирсу розміром 2 мм і менше, для створення більш пухкої структури застосовують тріску. Щоб досягти оптимального рівня рН 5,5-6,5 і поліпшити структуру субстрату, до вихідних компонентів додають крейду та гіпс (1-10%).

Для інтенсивного культивування шіїтаке найбільш підходять такі субстрати:

• 80% тирси дуба, 20% пшеничних висівок;
• 80% тирси дуба, 10% пшеничних висівок, 10% зерен вівса; 
• 80% тирси дуба, 20% зерен вівса;
• 75% тирси бука, 25% кукурудзяного борошна.

Якщо шіїтаке культивують у приміщенні, де немає можливості підтримувати оптимальну температуру, вологість або інші мікрокліматичні параметри, краще використовувати субстрати з нижчим вмістом поживних добавок, наприклад: 95% тирси, 5% пшеничних висівок; 90% тирси, 10% зерен вівса.

• При приготуванні субстрату вихідні компоненти ретельно перемішують і, заливаючи водою, залишають на 8-24 години.
• Готовий субстрат поміщають у поліетиленові (поліпропіленові) мішки (діаметр 15-50 см), які витримують температуру від 100 °С до 125 °C, і закривають їх ватно-марлевими пробками.
• Якщо використовують мішки зі спеціальними бактеріальними фільтрами, їх заповнюють субстратом на 2/3, а частину мішка, що залишилася, загинають.

Оптимальна маса вологого субстрату у мішку – 1-3 кг. Маса мішка із субстратом не повинна перевищувати 5-6 кг.

Мішки із субстратом одразу після заповнення піддають термічній обробці. У промисловому виробництві їх стерилізують в автоклавах при підвищеному тиску пари (1,2 атм) та температурі 121-125 °С впродовж 1 години і більше (жорстка стерилізація). При вирощуванні шіїтаке в невеликих кількостях термічну обробку субстрату можна провести без автоклава при температурі 95-100 °C (м'яка стерилізація), але час обробки при цьому збільшується до 8-12 годин (залежно від субстрату).

У разі м'якої стерилізації бажано використовувати субстрати без поживних добавок або з мінімальною кількістю (5-10%). 

• Для цього добре перемішаний і зволожений субстрат поміщають у термостійкі ємності: скляні трилітрові банки, мішки з поліетилену або поліпропілену.
• Банки закривають термостійкими або металевими кришками (зверху накривають папером і зав'язують мотузкою), фольгою або іншим термовологостійким матеріалом, мішки ватно-марлевими пробками, обмотуючи термовологостійким матеріалом.
• Заповнені субстратом ємності поміщають термоізольований контейнер.

На висоті 10-20 см від дна контейнера встановлюють металеві ґрати. Між гратами та дном повинна розташовуватися труба від парогенератора або ТЕНу. Якщо в контейнері встановлені ТЕНи, до нього заливають воду до нижнього рівня решітки. 

Помістивши ємності в контейнер (можна в кілька ярусів), закривають його металевою кришкою і стерилізують парою (95-100 °С), який безпосередньо подається від парогенератора. Якщо включаються ТЕНи, вода закипає та утворюється пара (за 12 годин стерилізації випаровується шар води 3-5 см). У верхній частині контейнера можна встановити термодатчик, який періодично відключав би ТЕНи. Через 8-12 годин ТЕНи вимикаються, подача пари припиняється.

Ємності з субстратом остигають у контейнері протягом 2-4 годин (залежно від обсягу). Потім їх переносять у чисте приміщення, де вони остаточно остигають до температури 25-28 °C. 

Інокуляція субстрату 

Важливий момент при інтенсивному культивуванні шіїтаке – інокуляція субстрату міцелієм.

Цю операцію потрібно проводити в стерильних умовах, для чого приміщення, інвентар та інші предмети, що знаходяться в ньому, необхідно продезінфікувати 3-6%-ним розчином перекису водню або 2-5%-ним розчином гідрохлориду натрію. Бажано, щоб у цьому приміщенні була лампа ультрафіолетового опромінення.

Для інокуляції використовують різні види посівного міцелію – зерновий або субстратний, вирощений на тирсі. 

Попередньо посівний міцелій подрібнюють до окремих зерен або грудочок, не розкриваючи пакета, щоб не порушити стерильності. Мішки або банки із субстратом відкривають безпосередньо перед інокуляцією.

• Якщо субстрат перебуває у мішках, інокуляцію проводять у них.
• При використанні банок або інших термостійких твердих ємностей субстрат з них пересипають у поліетиленові мішки, одночасно інокулюючи його міцелієм.
• Посівний міцелій вносять ложкою, продезінфікованою в спирті або полум'ї газового пальника або спиртовки (норма 3-10% маси субстрату).
• Інокульовані ємності негайно закривають, субстрат ретельно перемішують (щоб посівний міцелій розподілився рівномірно) та ущільнюють.
• Після цього мішки переносять у приміщення (у ньому субстрат обростатиме міцелієм), розміщують на стелажах (по одному або укладають один на інший у 2-3 ряди) або підвішують.

У цей період вологість повітря в камері пророщування можна не регулювати (але бажано, щоб вона була в межах 60-75%), оскільки обростання субстрату відбувається у закритих пакетах. Наприкінці обростання в приміщенні можна на кілька годин за добу включати світло (50-100 лк). Найбільш сприятлива температура субстрату в мішку для проростання міцелію шіїтаке – 25-28 °С. Міцелій також добре розвивається за високої концентрації СО₂ у мішках (до 10%).

Процес обростання субстрату триває 20-40 діб, залежно від штаму, вихідних компонентів субстрату, типу та норми посівного міцелію тощо.

Субстрат вважається повністю обросшим міцелієм шіїтаке, коли тирсу та інші його складові перестає бути видно, а він набуває вигляду блоку білого кольору. Згодом у ньому з'являються різної форми міцеліальні ущільнення («вузлики») білого кольору, а сам блок набуває коричневого відтінку.

Через 40-80 днів після інокуляції він стає повністю коричневим. Це свідчить, що блок дозрів для плодоношення.

На цій стадії коричневі блоки з міцеліальними ущільненнями і частково вже зачатками плодових тіл переносять в інше приміщення або залишають в цьому ж приміщенні, але змінюють параметри температури, вологості, освітлення і вентиляції.

З блоків знімають плівку і розставляють їх на стелажах по одному так, щоб плодові тіла могли утворюватися з усіх боків блоку і залишався вільний простір для збору грибів. Збирають шіїтаке, коли вони ще не повністю дозріли та капелюшки не стали сплощеними.

Період плодоношення 

Зачатки плодових тіл утворюються протягом 5-7 діб. У цей час шіїтаке дуже чутливі до умов навколишнього середовища. 

Стимулювати утворення зачатків плодових тіл (примордій) у першу хвилю плодоношення можна за рахунок зміни мікрокліматичних умов:

• температуру повітря знижують з 25-28 °С до 12-16 °C (холодолюбні штами) або до 16-21 °С (теплолюбні штами);
• рівень вмісту вуглекислого газу повітря підтримують у межах 0,1-0,2% з допомогою вентиляції (3-6 обсягів свіжого повітря на годину);
• вологість повітря збільшують до 90-100%.

Додатково плодоношення шіїтаке стимулює освітленість на рівні 500-2 000 лк впродовж 8-12 год на добу (світла достатньо, якщо можна читати текст дрібним шрифтом на відстані витягнутої руки).

Для стимулювання утворення зачатків плодових тіл другої та наступних хвиль плодоношення блоки, вкриті коричневою кіркою, замочують, занурюючи на 24-48 годин у ємність з водою з температурою 10-16 °С.

Під час плодоношення вологість повітря в культиваційному приміщенні знижують до 60-80%. Це сприяє збиранню грибів високої якості, а температуру повітря, навпаки, підвищують до 16-20 °С (холодолюбні штами) та до 20-24 °С (теплолюбні штами). Рівень вмісту СО₂ за рахунок вентиляції (4-8 обсягів свіжого повітря на годину) підтримують у межах 0,1-0,2%, інтенсивність освітлення – 500-2000 лк впродовж 8-12 годин на добу. 

Зверніть увагу: 

Недостатня освітленість призводить до подовження ніжок грибів, плодові тіла, вирощені у темряві, мають білий колір, деформовані.

Надлишковий вміст вуглекислого газу також негативно впливає на гриби – вони витягуються, капелюшок утворюється маленький.

Занадто висока температура під час плодоношення викликає утворення довгих ніжок та тонких капелюшків, а надто низька – укорочення ніжок та потовщення капелюшків.

Збір врожаю 

Збирають шіїтаке на стадії, коли вони ще не дозріли повністю і капелюшки не стали сплощеними. Гриби зрізають ножем або викручують, щоб на субстраті не залишалися їхні рештки. Кожна хвиля плодоношення триває від 5 до 10 діб.

Після збирання чергової хвилі міцелій шіїтаке повинен накопичити поживні речовини для наступного плодоношення, тобто йому потрібна стадія спокою (7-10 діб).

• У цей час необхідно контролювати стан блоків і вчасно видаляти з камери уражені пліснявими грибами (в основному триходермою – зеленою пліснявою), щоб вони не стали джерелом зараження для інших.

Після стадій спокою та стимулювання утворення плодових тіл (замочування блоків у воді впродовж 24-48 годин) блоки встановлюють у культиваційному приміщенні, де створюють мікрокліматичні умови (як це було описано для першої хвилі) для подальшого плодоношення.

Після закінчення плодоношення блоки з приміщення виносять (їх можна використовувати як добрива для овочевих культур), а в приміщенні проводять збирання та дезінфекцію 2-4%-ним розчином хлорного вапна або формаліну. Після обприскування приміщення закривають на 2-3 доби, після чого обов'язково його провітрюють впродовж 1-2 діб. 

Ніна Бисько 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com