"Колючий" делікатес: вирощуємо та вживаємо артишок

Як овочева та лікарська рослина артишок відомий ще з 5 тис. років до нашої ери. Батьківщиною його вважається узбережжя Середземного моря. У XV ст. в Італії був виведений культурний артишок, що швидко поширився по всій Європі.

Особливо він сподобався французам, які вже кілька століть демонструють усьому світу свою відданість цій культурі. 

Нині у Франції під артишок відводять щороку понад 10 тис. га площі. У цій країні виведено і найкращі його сорти.

Рослина ця теплолюбна, тому як багаторічник вирощується лише в теплих країнах. У регіонах, де температура взимку опускається нижче нуля, артишок вирощують в одно- та дворічній культурі.

Якщо листя може витримати заморозки до -3 °С, то суцвіття за такої температури повністю гинуть. Особливо страждають рослини у безсніжні зими.

Рослини артишоку вимогливі до родючості, не люблять вологих, важких ґрунтів. 

Розмножується артишок вегетативно – кореневими відприсками, які утворюються на рослинах, що перезимували. Від материнської рослини їх відокремлюють з частиною кореневища та корінцями і висаджують (якщо досить тепло) на постійне місце, інакше – дорощують, а потім пересаджують.

• Розсаду садять за схемою 100х100 або 70х70 см, тому що артишок утворює величезне, мало не метрове, листя.
• При посіві насіння (кращий термін – підзимовий) гнізда розташовують на такій же відстані.
• У кожне гніздо кладуть по 3-4 насінини, зашпаровуючи їх на глибину 1,5-2 см.
• Навесні, при появі першого справжнього листа, сходи проріджують, залишаючи в лунці здорову рослину.

Догляд полягає у видаленні бур'янів, розпушуванні ґрунту та своєчасних рясних поливах у спекотні місяці. При появі суцвіть полив проводиться рідше і не так рясно.

Щоб суцвіття кошика були великими, на одній рослині слід залишати лише 1-2 квітконоси, що несуть 3-4 кошики.

До збирання кошиків приступають, коли починають розкриватися обгорткові луски у верхній частині суцвіття. Прибирання проводять вибірково і триває воно, як правило, 1-1,5 місяці. Зрізати кошики треба з квітконосом, довжина якого 10-15 см. У такому вигляді вони краще зберігаються.

Найбільш поширені сорти, що зустрічаються у нас, – скоростиглі Філетовий ранній та Лаонський. Сорти Бретонський великий та Зелений з Провансу чудові, проте вони пізні, і часто не встигають сформувати врожай.

Відрізняються сорти один від одного головним чином за типом та розміром куща, наявністю колючок на частках листка, формою суцвіть (округла, овальна, конічна), формою та забарвленням лусок (зелена, фіолетова, синьо-зелена), а також за розміром квітколожа. 

Як виростити розсаду артишоку

• До вирощування розсади приступайте в третій декаді лютого.
• Підготовлене насіння намочіть, розстеліть тонким шаром на мокрій мішковині та поставте на пророщування при температурі 20-25 °C.
• Мішковину з насінням покладіть у целофановий пакет, щоб не випаровувалася волога.
• Після того, як насіння проклюнеться, перекладіть його в холодильник для яровізації. (Якщо насіння не піддавати яровізації, то більшість рослин не сформує суцвіть у перший рік).
• У холодильнику насіння повинне перебувати 25-30 днів при температурі 0-1 °С.
• Після цього часу висівайте насіння в парник.
• До появи сходів температура в парнику повинна бути 20 °С, а при появі першого справжнього листочка її треба знизити до 15-16 °С і підтримувати в цьому режимі до висадки розсади в ґрунт.
• Розсаду вирощуйте у контейнерах, щоб при висадженні не пошкодити кореневу систему.
• Висаджуйте розсаду у відкритий ґрунт, коли мине загроза заморозків.

Майя Григоровська 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com