Коли опало листя і заснули квіти: роботи в декоративному саду в останній місяць осені

Роботи тепер хоч і небагато, але вона є: завершити посадки, провести осінню сівбу, закінчити генеральне прибирання на двілянці. Головне – вчасно вкрити теплолюбні рослини. Пора також закладати на зберігання бульби, бульбоцибулини та зібране насіння літників. 

На початку місяця закінчують висадку декоративних кущів та живоплотів. У щеплених декоративних рослин місце щеплення має бути на 5 см нижче рівня землі.

• Кущі в однорядному живоплоті висаджують на відстані 30-40 см, а ялини та туї – 50-70 см.
• Дворядну огорожу садять у шаховому порядку, відстань між рослинами має складати 50-60 см, між рядами – 30-40 см.

До настання заморозків ще можна висадити забуті чи пізно придбані цибулини тюльпанів, нарцисів.

Усі запізнілі посадки обов'язково мульчують компостом, а з настанням морозів укривають ялиновим або сосновим лапником, листям, дрібним хмизом (шар 8-10 см).

З початку листопада і до снігу висівають багаторічники – аквілегію, аліссум, ірис сибірський, гайлардію, гіпсофілу, гвоздику, лабазник, лілейник, василистник, люпин, ліатріс, лаванду, еригерон (злинка), молочай, примулу, рудбекію.

Однорічні квітучі рослини – волошку, годецію, дельфініум однорічний, іберіс, календулу, космею, калістефус (айстра однорічна), лаватеру, нігелу, матіолу, скабіозу, ешшольцію, флокс Друммода – висівають у заздалегідь підготовлені борозни.

У квітниках обрізають стебла тих багаторічників, які не встигли обрізати раніше, і тих, що щойно відцвіли. Хризантеми, багаторічні айстри обрізають на рівні 5 см над землею, мульчують сухим торфом.

До речі, німецькі фахівці не радять видаляти надземну частину у папороті, астильби та інших тіньолюбних багаторічників. 

А для зимової краси можна залишити також злаки, мордовник, які зберігають декоративність до весни.

Прибирають опале листя з газонів, інакше трава може випріти. Ходити газоном з пізньої осені і до весни не рекомендується.

Очищають від листя ставок, прибирають підсвічування, фонтани та інше обладнання. Якщо вода на зиму не спускається, кидають у неї дошки, великі шматки пінопласту або кілька пластикових пляшок – це зменшить руйнівний тиск льоду на стінки водойми.

Запасаються при можливості природними покривними матеріалами для квітника: ялиновим і сосновим лапником, сухою опалою хвоєю, шишками, дубовим листям.

За відсутності дощів перевіряють, чи достатньо вологи у ґрунті. 

Він має бути вологим на глибину не менше 30 см. Якщо ґрунт сухий, проводять підзимовий полив (навіть якщо робили вологозарядковий полив у жовтні), промочивши землю на потрібну глибину. Вологий ґрунт краще зберігає тепло.

Після заключного прибирання саду зливають воду зі шлангів та прибирають їх на зберігання.

Очищають лопати, сапки, граблі, потім протирають їх металеві частини ганчіркою, змоченою в машинному маслі, і прибирають у сухе приміщення.

Початі упаковки з добривами щільно закривають, укладають у целофанові пакети і зберігають у місці, де добрива не відволожаться.

Якщо є час та можливість, готують власний субстрат на весну для вирощування розсади.

• Для цього змішують 2 ч. перепрілого перегною або компосту, 2 ч. темного ґрунту з листяного лісу, 2 ч. темного торфу, що розклався, і 1 ч. великого річкового піску.
• Всі компоненти просівають через сито з осередками в 2-3 см.
• Зберігають суміш у приміщенні в поліетиленових мішках або ємностях, що закриваються.

Пора зайнятися і посадковим матеріалом наступної весни.

Підсохлі протягом двох тижнів гладіолуси очищають від материнської бульбоцибулини, коренів, та відокремлюють дитинку. Якщо на бульбоцибулинах є ранки, змащують їх зеленкою. Дитинку і дорослі бульбоцибулини розкладають окремо і досушують ще 2-3 тижні. Потім зберігають у паперових пакетах у овочевому ящику холодильника або у приміщенні з температурою 5-10 °C.

Просушені бульби бегонії очищають від коренів, складають у перфорований поліетиленовий пакет, перешаровуючи злегка зволоженим субстратом – мохом, тирсою, піском або торфом. Зберігають у темряві при температурі 5-10 °C або в нижньому відділенні холодильника (у цьому випадку можна і без субстрату).

Бульби жоржини після просушування і очищення від землі укладають на зберігання в ящики або кошики, пересипавши трохи вологим піском або торфом. Найкраща температура для зберігання – 4-7 °C, вологість 60-70%.

Не слід забувати про зібране насіння літників. Його очищають від гілочок, сортують у паперові пакети, підписують, не забувши вказати рік та місце збору. Зберігають пакети у сухому місці.

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com