Невибагливі красені: фізокарпуси, або пухироплідники у садибі

Пухироплідники – це листопадні кущі з густою кроною, висотою від 1 до 3 м. 

Листя пальчасто-3-5-лопатеве, зубчасте з опадаючими прилистками. Квітки білі, рожеві у щиткоподібних суцвіттях. Плоди – складні листівки зі здутих шкірястих листівок, дозріваючи, червоніють.

До ґрунтів невибагливі, але погано переносять надмірне зволоження, не виносять застою вологи.

Розмножують фізкарпуси насінням, поділом кущів, а декоративні форми – живцями.

Використовують в одиночних посадках, групах, вздовж автомобільних доріг, у створенні вільних огорож, як красиво- і рясно квітучі кущі. Гарно виглядають пухироплідники і під час дозрівання плодів. Також чудові їх декоративні форми. 

Найбільш широко в Україні поширений пухироплідник калинолистий (Ph. opulifolia (L.) Maxim.). Це кущ заввишки до 3 м. Листя округло-яйцевидне, зазвичай 5-лопатеве, нерівнозубчасте. Цвіте у червні – липні, квітки білі у напівкулястих багатоквіткових суцвіттях. Плоди дозрівають у жовтні. Природний ареал – Північна Америка. У культурі з 1864 р., широко поширений у Європі та Північній Америці. В Україні в культурі росте добре, масово цвіте та плодоносить. Зимостійкий, посухостійкий. Успішно розмножується насінням.

Особливо гарні його декоративні форми: 'Lutea' – із золотаво-жовтим листям; 'Nana' – низькорослий кущ; 'Diabolo' – з темно-пурпуровим листям і рожевими квітками, крім того, вони всі рясно та барвисто цвітуть, медоноси, як і рослини видів. 

Інші інтродуковані в Україну пухироплідники зустрічаються переважно в ботанічних садах. Але вони також заслуговують на широке використання в різних насадженнях, оскільки вони теж зимостійкі, окремі задовільно зимостійкі (п. однопестичний).

П. проміжний (Ph. intermedia (Rydb.) Schneid.) – кущ до 1,5 м заввишки. Листя округле, яйцеподібне, 3-лопатеве. Квітки у густих щитках, білі. Природно росте у Північній Америці. Рекомендується використовувати так само, як попередній вид.

П. однопестичний (Ph. monogyna (Torr.) Coult.) – компактний кущ заввишки до 1 м. Листя менше, ніж у попередніх видів. Квітки у небагатоквіткових суцвіттях. Природний регіон: Північна Америка. 

Для збереження декоративності фізкарпусів впродовж тривалого часу дуже важлива правильна обрізка.

Вона полягає в тому, що через 3-4 роки необхідно видаляти пагони, на яких відбувалося цвітіння, оскільки вони стають неохайними на вигляд, кострубатими та вкороченими через припинення їх росту. Завдяки видаленню таких пагонів починають рости молоді паростки, рослина набуває доглянутого вигляду. Особливо це важливо для декоративних форм. Обрізку необхідно повторювати регулярно. 

Надія Трофименко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора