Сила у ягодах: корисні та цілющі властивості білих порічок

Особиста історія 

Я зроблю відступ і розповім одну цікаву родинну історію. Мій дід, Степан Іванович, учасник кількох військових кампаній, весь поранений, у першому шлюбі мав 7 дітей. Він пережив свою першу дружину і одружився вдруге у віці 75 років. Від цього шлюбу він мав ще 5 дітей. Немічним він себе ніколи не відчував, завжди був у доброму здоров'ї. Помер дід у 1931 році, у 104 роки, під час роботи – колов дрова. Моєму батькові, Петру Степановичу (він наймолодший у сім'ї), було тоді 18 років. 

Тема феноменального здоров'я діда у нашій сім'ї обговорювалася неодноразово. Мої старші брати (всього нас 8) часто "випитували" у батька: "Чим харчувався дід, що пив?". Дуже примітно, що наш батько народився, коли діду було 86 років! 

Харчування діда було звичайним для небагатої сім'ї. Вів він, як зараз кажуть, здоровий спосіб життя (треба ж дітей піднімати!). Мав великий сад із набором традиційних плодових дерев та ягідників, хоча сади тоді були далеко не у всіх, та любив порічками побалуватися. Перевагу віддавав білим ягодам. Любив пити сік із них з медом, особливо після лазні. "Для чоловічого здоров'я", як він казав.

Скільки себе пам'ятаю, у нашій родині завжди робили заготовки із білоягідних порічок.

Про особливу користь білоягідних порічок я чув від людей похилого віку неодноразово, але підтвердження вчених не знаходив. І ось придбав якось книгу доктора сільськогосподарських наук І. С. Ісаєвої (дочка відомого радянського селекціонера С. І. Ісаєва, учня І. В. Мічуріна) "Сад ХХІ століття". Читаю: "Що ж до порічки з білими ягодами, то особливо приверну до неї увагу чоловіків. У старі часи хороша господиня обов'язково підносила на ніч чоловікові кухоль її соку – щоб чоловіча сила міцніла". То це ж про мого діда! Згадали-таки стару мудрість! Зі сказаного Іриною Сергіївною неважко зрозуміти, що білі порічки з таким же успіхом і з тієї ж причини корисні і жінкам, адже все взаємопов'язано. 

Біологічні особливості 

Порічки з білими та червоними плодами належать до одного виду Ribes rubrum L. Кущі більшості сортів пряморослі, стислі, досягають у висоту 1,5 м і більше. Основа куща досить швидко оголюється. 

Плодоносять пагони двох- та трирічного віку та старші. Найбільше плодових бруньок знаходиться на приростах, тому основний урожай формується ближче до верхівки, проте це не виключає плодоношення вздовж всього пагона.

У порічки з білими ягодами здатність відновлювати пагони виражена слабше, ніж у смородини, менше утворюється нульових (однолітніх) пагонів. Проте гілки зберігають продуктивність до восьми років, що значно довше, ніж у смородини.

Для білоягідної порічки характерне неглибоке залягання кореневої системи. Основна маса всмоктувальних коренів знаходиться у верхньому шарі ґрунту. Однак повновіковий кущ має насичену повноцінну кореневу систему, тому біла порічка – високопосухостійка культура.

Садити білоягідну порічку потрібно із заглибленням на 5-7 см (інакше виростуть штамбові кущі) і вертикально, без нахилу (щоб не відбулося самозагущення куща). 

Деревина, кора, бруньки та листя білих і червоних порічок, на відміну від смородини, не містять ефіроносних клітин, тому у них відсутній специфічний длясмородини запах.

Ягоди білої порічки можуть мати кремовий та жовтий відтінок. 

Білоягідна порічка – зимостійка культура. Вона світлолюбна, вельми невимоглива до ґрунту. На відміну від смородини, виявляє більшу стійкість до нестачі ґрунтової вологи і не так болісно переносить підвищену сухість повітря.

Добре росте на легких родючих ґрунтах із невисоким заляганням ґрунтових вод. Менш сприятливі опідзолені ґрунти, зовсім не придатні сильно опідзолені, заболочені та засолені. На піщаних ґрунтах може рости, якщо в посадкову яму внесли органіку, а також за умови регулярних підживлень і поливу.

Оскільки кущі білоягідної порічки зовні не відрізняються від червоноягідної, будьте пильні та купуйте саджанці лише у тих, кому ви довіряєте.

Ягоди для здоров'я та довголіття 

За вмістом вітаміну С порічки поступаються смородині. У білих ягодах цього вітаміну до 45 мг% є також Р-активні речовини (катехіни, антоціани, лейкоантоціани), необхідні для здоров'я людини (до 5 мг%). Слід зазначити, що вітамін С та Р-активні речовини, взаємодіючи один з одним, різко підвищують опірність організму несприятливим факторам зовнішнього середовища. Важливим є також поєднання цих двох речовин.

У білих ягодах міститься у середньому 7,2% цукрів. За цим показником лідирують сорти Баяна та Білка. У сучасних сортах у середньому міститься 1,8% органічних кислот (лимонна, яблучна, винна, саліцилова та янтарна). Варто відзначити, що смак ягід визначається не лише вмістом цукрів, а й цукрокислотним коефіцієнтом.

Найсолодший сорт в моїй колекції – Баяна. 

Ягоди білої та червоної порічки серед традиційних садових культур виділяються високим вмістом пектинових речовин, які дуже важливі у лікувально-профілактичному харчуванні. Пектинові речовини, легко утворюючи колоїдні розчини, мають обволікаючу властивість. Завдяки цьому вони сприяють загоєнню виразкових уражень шлунка та кишечника.

Величезне значення має властивість пектинових речовин нейтралізувати та виводити з організму солі важких металів та радіонуклідів. Вміст пектинових речовин у білих ягодах порічки в середньому – 8,5%.

За опублікованими даними, у білих ягодах порічки містяться вітаміни В₁, В₂, Н, Е, у невеликих кількостях присутні калій, фосфор, кальцій, магній, залізо, мідь, а йоду міститься в 3 рази більше, ніж у смородині.

Білоягідну порічку лікарі рекомендують людям (особливо дітям), які страждають на алергію на забарвлені ягоди та фрукти.

Улюблені сорти 

Зазвичай сорти білоягідних порічок порівнюють із досить відомим сортом Версальська біла. Цей сорт мені не подобається – ягоди дрібні та кислуваті. На мій погляд, широкого поширення заслуговують високовітамінний, великоплідний сорт Баяна (селекціонер Л. В. Баянова). Ягоди цього сорту мають яскраво виражений солодкий освіжаючий смак і однаково приваблюють дітей і дорослих. 

Баяна – один із найкращих сортів білоягідної порічки за якістю плодів, врожайності, стійкості до хвороб. Кущ пряморослий, високий, потужний, не вимагає спеціальної обрізки. Кисть довга, щільна і красивв. Ягоди білі, з кремовим відтінком, солодкі, із кислинкою, довго зберігаються на кущі. З них одержують висококласне вино, желе гарної консистенції, смачні соки. Хороші у заморожуванні, але особливо гарні у свіжому вигляді. 

Корисні домашні заготовки з білих ягід порічки 

Ягід білої порічки ми щороку збираємо багато, тому робимо тільки найякісніші консерви без мезги (насіння, шкірки, залишків кистей): соки та желе.

Ось кілька найпростіших рецептів. 

Сік 

Для приготування соку використовуємо дозрілі ягоди. Їх миємо, даємо стекти воді, подрібнюємо та пресуємо. Консервувати сік краще без розведення водою за температури 80-85 °C.

Дуже добре сік із білої порічки змішувати із соком із малини або суниці, а також із слабокислим яблучним соком. Для покращення аромату та кольору можна додати сік із смородини та вишні.

Желе 1

До 1 л свіжого соку додаємо 0,8-1 кг цукру, нагріваємо при постійному помішуванні до розчинення цукру і на повільному вогні уварюємо на 1/3 від початкового об'єму.

Желе 2 

Свіжовіджатий сік змішуємо з цукром (співвідношення 1:2), ретельно розмішуємо до повного розчинення цукру. Якщо цукор погано розчинився, масу підігріваємо. Розливаємо в добре вимиті та простирилізовані банки, укупорюємо стирилізованими кришками і зберігаємо в прохолодному приміщенні. Таке желе добре подавати до м'якого сиру, млинців тощо. 

Михайло Узенков 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com