Смачно і корисно: чому варто вирощувати та споживати їстівні види культивованих грибів

В даний час гриби культивують більш ніж у 70 країнах світу. Світове виробництво їстівних грибів у другому десятиріччі ХХІ століття досягло 15 млн. тонн, більшу частину з них вирощує Китай – 12,5 млн. тонн.

В даний час розроблені технології для культивування більше 20 видів їстівних грибів, серед яких у найбільших обсягах вирощують печерицю (Agaricus bisporus), гливу звичайну (Pleurotus ostreatus), шіїтаке (Lentinus edodes), юдине вухо (Auricular) Flammulina velutipes), опеньок намеко (Pholiota nameko), тополевий опеньок (Agrocybe aegirita), гливу степову (Pleurotus eryngii), гнойовик чубатий (Coprinus comatus), гриб рисової соломи (Volvariella volvaceae), кільцевик (Stropharia rugoso-annulata), опеньок літний (Kuehneromyces mutabilis), буковий гриб (Hypsizigus marmoreus), мавпячу голову (Hericium erinaceus), гриб баран (Grifola frondosa).

Стрімкий розвиток грибівництва у світі обумовлений кількома причинами:

• гриби – цінний харчовий продукт, джерело білка, вітамінів, мікроелементів;
• вони мають лікувально-профілактичні властивості;
• гриби – найвища врожайна культура;
• вони перетворять відходи сільського та лісового господарства в їжу та лікарські речовини;
• технологія культивування їстівних грибів екологічно чиста та безвідходна;
• культивування їстівних грибів дозволяє уникнути отруєнь, пов'язаних із збиранням у лісі маловідомих та отруйних грибів-двійників їстівних видів, а також грибів, що ростуть на забруднених радіонуклідами, пестицидами та важкими металами територіях.

Культивовані гриби мають високу поживну та біологічну цінність.

Встановлено, що вони містять до 40% білків, які мають у своєму складі всі необхідні для людини незамінні амінокислоти. Біологічна цінність білків більшості видів грибів перебуває на рівні бобових культур і перевищує зерно злаків за вмістом цінних незамінних амінокислот. 

У грибах міститься до 8% жирів, представлених переважно ненасиченими жирними кислотами, найбільш корисними для людського організму. У грибах містяться всі вітаміни групи В, вітаміни С, Е та D. За наявності деяких з них, наприклад, біотину та ніацину, вони значно перевищують яйця, молоко, багато овочів. Одночасна присутність у складі грибів вітамінів С, Е та D пояснює їхню антиоксидантну дію.

До складу грибів входить понад 30 мінеральних елементів, у тому числі всі найважливіші для людини макро- та мікроелементи – калій, фосфор, кальцій, магній, натрій, залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт, селен, йод та інші. За вмістом калію та фосфору гриби не поступаються рибним продуктам.

За останніми науковими даними, перетравлюваність грибів близька до перетравлюваності житнього хліба. Наявність у грибах до 40% грибної клітковини сприяє покращенню роботи кишечника, грибна клітковина сорбує та виводить з організму різні шлаки, іони важких металів, канцерогени та радіонукліди.

Про лікарські властивості деяких видів культивованих їстівних грибів відомо з китайських трактатів з 264 р. до нашої ери. 

У медицині країн Південно-Східної Азії широко використовували й використовують шіїтаке (сіїтаке) (Lentinus edodes), юдине вухо (Auricularia auricula-judae), зимовий опеньок (Flammulina velutipes) та інші дереворуйнівні їстівні гриби.

У другій половині ХХ ст. провідні вчені Японії, Китаю, США та інших країн розпочали інтенсивне вивчення лікувально-профілактичних та лікарських властивостей їстівних культивованих грибів.

Для багатьох широко культивованих видів, у тому числі гливи звичайної (Pleurotus ostreatus), шіїтаке (сіїтаке) (Lentinus edodes), зимового опенька (Flammulina velutipes), встановлено імуномодулюючу, антивірусну, антисклеротичну, радіопротекторну дію. При вживанні цих видів грибів знижується кров'яний тиск, зменшується вміст цукру і холестерину в крові, знижується ризик захворювань серцево-судинної системи.

Багато культивованих у промислових масштабах видів цінних, корисних і смачних їстівних грибів можна вирощувати на дачі або присадибній ділянці. 

Ніна Бисько

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com