Для підвищення врожаю: переваги та недоліки крапельного зрошування картоплі

Не поскупіться і не полінуйтеся один раз організувати на своїй ділянці сучасну систему крапельного зрошування.

Це не так важко і не так дорого, як здається, цілком доступно не лише великим агрофірмам, а й кожному дачнику, що пробурив у себе на ділянці свердловину. Ваші витрати швидко окупляться, а проблема буде вирішена в принципі і назавжди.

Коли і як поливають картоплю 

Площа картопляної ділянки на наших городах – від 2 до 30 соток. Але навіть такі скромні за розмірами ділянки, які не мають промислового значення, грамотно поливати не вдається. Грамотно – це означає з урахуванням біологічних особливостей вирощуваної культури.

Картопля, якщо висаджені добре прогріті та пророщені бульби або їх частки достатньої величини (не менше 30-50 г), спокійно переносить посушливу, але теплу весну, використовуючи вологу, що залишилася в ґрунті після осінньо-зимового періоду та "резервний фонд" поживних речовин з материнської бульби. Відсутність дощів чи поливу в цей період не загрожує відчутним недобором урожаю.

Але пізніше, починаючи з періоду бутонізації і до кінця вегетації, кінцевий урожай прямо залежить кількості доступної вологи.

При цьому всілякі розбризкувачі, поливалки, "вертушки", "дощувалки" не дають позитивного результату, оскільки, не забезпечують надходження вологи до кореневої системи картоплі (більша її частина потрапляє на листя, стікає в сторони або випаровується) і, до того ж, провокують розвиток фітофторозу. 

Крім того, доводиться використовувати підігріту воду (якщо не встановлені дрібнодисперсні розбризкувачі), оскільки від поливу холодною водою картопля хворіє.

Зазвичай картоплю поливають по міжряддям, але це пов'язано з цілим рядом незручностей. Щоб полити весь ряд, потрібно нарізати борозну. До того ж ділянка повинна мати оптимальний ухил, інакше шланг доведеться постійно переміщати, тупцюючи по мокрій землі. У результаті біля одних кущів утворюється "болото", а до інших вода надходить у недостатній кількості.

Розчинні мінеральні солі при такому поливі вимиваються в нижні горизонти ґрунту, де більше недоступні рослинам, а значить мінеральні добрива і органіка, що мінералізується, використовуються неефективно. 

Струмінь води розмиває ґрунт, порушуючи його структуру. Тому доводиться підкладати під нього мішковину, снопи або виконувати дуже трудомістке мульчування, конструювати розсіювачі.

Крім того, після потужного поливу (а саме він здатний позитивно вплинути на врожай картоплі) на підсохлому ґрунті утворюється кірка, яку необхідно зруйнувати. А як це зробити, якщо кущі картоплі вже "розвалилися" і стебла її встеляють міжряддя?

Через ці складнощі значні за площею картопляні ділянки городники зазвичай не поливають зовсім, сподіваючись на милість природи, що в окремі роки, особливо в посушливих східних та південних областях України, призводить до неврожаїв та стрімкого виродження сортів картоплі.

Дарма картопляр важко працює, даремно витрачає гроші на дорогі добрива, засоби захисту, насіння – без води рослини не дадуть високого врожаю!

Перспективна альтернатива 

Переваги крапельного зрошування відомі, обґрунтовані науково та багато разів перевірені на практиці.

При крапельному поливі вода витрачається вкрай економно і безпосередньо за призначенням, відсоток втрат від випаровування мінімальний, оскільки зона поливу покривається листям рослин.

Повільна подача вологи унеможливлює стікання води, розмивання верхнього шару ґрунту, його ущільнення, вимивання поживних речовин, утворення ґрунтової кірки. Значить, відпадає необхідність у виснажливих операціях – мульчуванні, розпушуванні.

Менше переміщень картопляним полем – менше утоптується і ущільнюється ґрунт, менше травмуються і ламаються кущі, зменшується небезпека перенесення вірусних захворювань разом із соком пошкоджених рослин.

Крапельне зрошування можна доповнити фертигацією – точно дозованим підживленням розчином мінеральних добрив, настоїв органічного походження або біопрепаратів.

Поливати "по крапельці" можна холодною водою безпосередньо зі свердловини: поки вода проведе свій повільний шлях від насоса до кореневої системи рослин, вона зігріється.

Крапельне зрошування можна проводити у будь-який час доби, будь-якої погоди. Не слід лише починати полив після тривалої перерви в сильну спеку, оскільки занадто висока температура води, нагрітої розпеченим ґрунтом, завдасть рослинам шкоди. У період високих денних температур полив краще починати вранці, коли земля охолоне за ніч.

• Для монтажу та демонтажу всієї системи зазвичай достатньо двох осіб.
• На невеликій ділянці із завданням упорається й один, причому немає потреби у залученні будь-якої техніки, сантехнічного обладнання.
• З інструментів використовують лише спеціальний пробійник і молоток для пробивання отворів у полімерних трубах, а якщо пробійника немає, то беруть дриль та свердла діаметром 2,5-4,5 мм.

Але головна перевага крапельного зрошування — це глобальна економія робочого часу городника. Потрібно витратити два-три дні, якщо система встановлюється вперше, і один день у наступні роки — і все. Надалі замість трудомістких ручних поливів вся робота городника зводиться до своєчасного відкриття та закриття відповідних кранів та спостереження за надійністю роботи системи. 

Не приховуватимемо і недоліки крапельного зрошування, які неминуче зустрічаються в будь-якій системі.

Це залежність від електроживлення і потужного джерела водопостачання – водопроводу або свердловини, яку в деяких районах доводиться свердлити глибиною в кілька десятків метрів, що досить дорого, але необхідно.

Доведеться піти на певні фінансові витрати першого етапу для буріння свердловини, придбання потужного насоса (станції), трубопроводу з полімерних труб, водозапірної арматури, поливальної стрічки тощо.

Недовговічною є сама стрічка, термін її служби (залежно від акуратності користувача та її якості) практично становить 2-4 сезони, але це і найдешевша частина поливальної системи.

При організації крапельного зрошування не рекомендується користуватися водою з відкритих водойм: дрібні зелені водорості, що містяться в такій воді, швидко заб'ють крапельниці і знадобиться часто очищати систему розчинами, що містять вільний хлор і кислоту – а це недешево і шкідливо для картоплі.

Спеціальний піщано-гравійний фільтр, що застосовується у великих господарствах для біологічного очищення води, дорожчий за свердління двох свердловин. Але навіть кристально чиста вода із глибинної свердловини має пройти через дисковий фільтр, який періодично і обов'язково наприкінці сезону потрібно чистити.

Нарешті, грозою поливальної стрічки є миші та капустянки. Ці шкідники з цікавості прогризають дірки у стрічці і весь тиск води скидається на пошкоджені ділянки. Тому необхідно щоразу, включаючи систему поливу, обійти ділянку і, виявивши пошкодження, одразу закласти пробоїни за допомогою ремонтних муфт, запастися якими потрібно заздалегідь. 

Костянтин Давидовський

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com