Коли розцвітає "ведмежа лапа": акант у ландшафтному дизайні

Форма листя аканта була покладена в основу орнаменту коринфських колон у Греції, використовувалася в готичній архітектурі для прикрашання споруд у Німеччині, оздоблення римських застільних чаш, ніжок світильників, ручок та інших предметів побуту.

Здавна акант вирощують для красивого листя і суцвіть, використовують його як декоративну рослину в садах.

В умовах України добре росте вузьколистий акант (Acanthus longifolius), що досягає у висоту 170 см.

Його квітки зібрані в густий колос. Верхня частина квітки лілового кольору має вигляд шолома, а нижнє біле забарвлення нагадує губу. Листя дуже велике, перисто-розсічене, утворює розетку. Цвітіння тривале – з кінця червня до початку серпня.

Плоди схожі на коричневі квасолини, що дозрівають не одночасно. Для збору насіння квітконоси зрізають і, упаковавши в паперовий пакет (щоб насіння не розліталося по всьому приміщенню), кладуть на дозрівання. Про дозрівання насіння свідчить звук плодів, що розтріскуються.

Для посадки аканта підходять сонячні місця з добре дренованим родючим ґрунтом, краще легким, нейтральним або слаболужним. 

Акант дуже чуйний на внесення органічних та мінеральних добрив.

В умовах Центральної України рослина добре переносить зиму, оскільки має глибоко залягаючий корінь із бруньками поновлення на верхівці. Відростати вони починають у травні, але іноді в суворі зими при перезволоженні ґрунту окреме коріння підмерзає. 

Розмножується акант насінням, поділом куща, кореневими живцями.

• Насіння краще висівати у березні у легкий субстрат (торф, пісок, дернова земля у пропорції 1:1:1).
• Перед посадкою його замочують у теплій воді на 2-3 дні. 
• Сходи з'являються впродовж 10 днів.
• Як тільки сіянці підростуть, їх пересаджують у горщики. 
• Наступної весни зміцнілі рослини висаджують у відкритий ґрунт на відстані 60 см одна від одної.

Якщо дорослі рослини на ділянці дали самосів, то навесні, перш ніж прополювати ділянку, сіянці потрібно відсадити на постійне місце. Рослини, отримані з самосіву, зацвітають приблизно на третій рік.

Кореневі живці для розмноження нарізають з 2-3 вузлами, а потім укорінюють у вологому піску або торфі. Поділ кущів краще проводити навесні або наприкінці літа. У цей час рослини зазвичай добре приживаються та швидко розростаються. Відстань між саджанцями при посадці — 70-80 см.

Догляд за акантом полягає в прополюванні, розпушуванні ґрунту та поливі.

Поливати його треба по мірі підсихання верхнього шару субстрату, в суху погоду рясно, краще під корінь, оскільки попадання води на рослину може призвести до втрати декоративності квіток. Необхідно регулярно (раз на два тижні) підживлювати рослини комплексними добривами.

Також слід підтримувати акуратний вид аканта, видаляючи пожовклі та пошкоджені частини. Коли цвітіння закінчується, квітконос повністю обрізають. Якщо листя сохне, а потім темніє, можливо, рослина відчуває нестачу живлення або страждає через сухість повітря.

Іноді акант пошкоджує попелиця. Тоді його необхідно обробити настоєм махорки (250 г на 10 л води та 40 г мила). Якщо рослини атакують слимаки – посипте доріжки гашеним вапном, золою або суперфосфатом (5-8 г/м²).

У ландшафтному дизайні акант використовують для прикрашання квітників, рабаток, кам'янистих гірок.

Висаджують його  окремими групами на газонах, застосовують для підбивання деревних або кущових насаджень, в міксбордерах або як фокусні рослини. У композиціях з акантом добре виглядають рослини з сріблястими або світлими листками та квітами ніжно-рожевих, бузкових, блакитних або жовтих відтінків. 

Суцвіття аканта годяться для зрізання, вони зберігають форму при повітряному сушінні (підвішені суцвіттями вниз).  Висушені рослини довго стоять у сухих букетах.

Олена Симаненко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com