Нерідко в перший, а то й другий тиждень листопада ще можна перекопувати ґрунт, що звільнився після збирання пізніх культур (капуста, морква, буряк, редька, дайкон літнього посіву). До речі, у південних регіонах їх найчастіше прибирають саме у перші дня листопада.
Посіяні влітку та прибрані пізно восени овочі зберігаються значно краще, ніж отримані від весняного посіву.
Щоб овочі та картопля збереглися добре і без втрат, потрібно закладати їх на зберігання, коли встановиться холодна погода.
Погреби, підвали, льохи до моменту завантаження овочів та картоплі потрібно добре почистити, просушити, побілити (2,5 кг свіжогашеного вапна і 100 г мідного купоросу на 10 л води) або обробити хлорним вапном (400 г на 10 л води). Перед закладкою овочів слід відкрити вентиляційні люки та охолодити сховище.
Коренеплоди зберігають за нормальної температури 0-2 °С та відносній вологості повітря 90-95%. Їх укладають рядами в штабель заввишки до 0,75 м, шириною до 1 м або в ящики та кошики. Моркву обов'язково пересипають чистим вологим піском (при стисканні в руці він не розсипається), знизу шар 2-3 см, між рядами – 1-1,5 см.
Важливо, щоб коренеплоди не торкалися один одного.
Морква добре збережеться, якщо перед закладкою на зберігання занурити її в сметаноподібну бовтанку з глини та води. Після підсихання глиняної оболонки коренеплоди укладають у ящики чи корзини місткістю до 20 кг. Піском у цьому випадку її не пересипають.
Буряк, пастернак, брукву, ріпу можна зберігати навалом у засіках чи ящиках.
Капусту білокачанну зберігають при температурі -1...+2 °С та відносній вологості повітря 90-95%. Здорові, щільні качани, у яких видалено розеточне листя, розкладають у підвалах, льохах на полицях або на підлозі з дерев'яним настилом у 2-3 ряди, у шаховому порядку, кочеригами вгору (для кращого припливу повітря). Капуста добре зберігається, якщо качани зв'язати попарно за кочериги і підвісити до поперечин.
Цибулю та часник (продовольчі) зберігають при температурі 1-3 °C і відносній вологості повітря 75-85%. Такий режим підходить і для цибулі-сіянки (холодне зберігання). І тут значно знижуються відходи, оскільки цибулини не усихають.
Цибулю найкраще зберігати у дрібних ящиках або сплетеною (до сушіння) у коси. Якщо цибуля зберігається на стелажах у підвалі, то шар цибулин не повинен перевищувати 15-20 см.
Картоплю зберігають у підвалах, льохах (у засіках або ящиках) при температурі 2-3 °С та відносній вологості повітря 85%. Бульби при цьому не повинні стикатися з залізом, каменем, цеглою, бетоном.
- Головна умова при зберіганні картоплі – відсутність світла.
- Не можна змішувати різні сорти картоплі, оскільки лежкість у них різна.
Якщо підходящих приміщень немає, картоплю можна зберігати в ямі. Її копають глибиною до 2 м на підвищеному, сухому місці із щільним ґрунтом, картоплю завантажують насипом (шар до 1 м). Зверху на 5-10 см засипають піском, потім яму заповнюють землею. З настанням холодів яму утеплюють, накриваючи очеретом, тирсою, листям, торфом, землею (шар 50 см). Укриття має виступати за краї ями по всьому периметру (коло) на 1 м. У такій ямі картопля до весни може зберігатися без вентиляції.
До настання заморозків прибирають селеру, за наявності опалюваних теплиць коренеплоди висаджують для дорощування, а невеликі, масою 50-100 г, використовують для зимової вигонки зелені на підвіконні. Для вигонки використовують також коренеплоди петрушки, буряків. Висаджують їх у теплиці або контейнери мостовим способом і тримають у приміщенні при температурі 14-16 °С, потім підвищують до 18-20 °С.
Перед настанням стійких морозів потрібно викопати хрін. Бажано це зробити вилами, щоб не пошкодити товарний корінь, а також молоді корені товщиною 1-2 см, які стануть основою врожаю наступного року. Зберігають їх, а також товарне коріння у вологому піску в підвалі, інакше вони швидко висихають і стають непридатними в їжу.
Початок листопада – найкращий час для зимової посадки цибулі, посіву скоростиглих холодостійких культур (редис, салат, кріп, пекінська капуста), а також моркви, петрушки, буряків, цибулі-чорнушки.
- Під них відводять родючі ділянки, захищені від північних вітрів, з легким ґрунтом, який добре прогрівається, без западин ("блюдець"), де може затримуватися весняна волога.
- До початку посадок доцільно удобрити ґрунт компостом або гною, внести фосфорні та калійні добрива.
- Посів та посадку починають при зниженні температури ґрунту до 3-4 °С, але проводять їх у різні терміни, залежно від біологічних особливостей культури.
У першій половині листопада висівають у борозенки на глибину 2-3 см насіння кропу (2-3 г на 1м2), моркви (0,6-0,7 г на 1 м2), петрушки (0,8-0,9 г на 1 м2) і закладають торфом. У ті ж терміни сіють і буряки столові. Насіння закладають торфом на глибину 3-4 см. Сіють тільки сорт Підзимова, оскільки інші сорти стрілкуються і не дають високого врожаю.
Насіння редиски та пекінської капусти швидко проростає навіть при низькій температурі, тому його висівають зазвичай у III декаді листопада. Якщо до цього часу випав сніг, то його розгрібають, вимітають із борозенок і по мерзлому ґрунту висівають насіння на глибину 2-3 см. Норма висіву редиски – 5-6 г, пекінської капусти – 2-2,5 г на 1 м2 площі. Закладають насіння талим торфом, компостом або перегноєм, запасеними заздалегідь, потім посів засипають снігом.
У ті самі терміни висівають салат і шпинат. Норма висіву салату – 0,6-0,7 г, шпинату – 3-4 г на 1 м2. Глибина загортання відповідно 2 та 4 см.
Висівають цибулю на зелене перо. Норма висіву – 5-6 г на 1 м2. Але краще зелень цибулі вирощувати з цибулі-вибірка або сіянки, діаметр цибулин якої більше 2 см.
Ранньою весною ще по снігу (зазвичай у березні) грядку з під зимовим посівом потрібно буде накрити поліетиленовою плівкою. З цією метою дуги встановлюють восени, до промерзання ґрунту.
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com